| Головна сторінка » Статьи » Пастирки та вертепи » Вертепи Закарпаття |
Вертепне дійство
(с.Ізки, Міжгірщина, Закарпаття)
Свято Рождество Христове в селі Ізки ніколи непроходить без традийійних колядок які передаються з уст в уста вже сотні поколінь. Але одним із найкращих рождественських звичаїв є колядування з Вертепом (Бетлегемом). Вертеп робиться з дерева на форму церкви в с. Ізках. В 50–60 роки в нижній часті села, який в селі називають Волоський потік колядники ходили з вертепом який було зроблено із тонких дерев'яних тичок, таким чином як роблять звичайні хати з дерева. Вертеп була копія нашої церкви. У вертепі були красне оброблені яселки на подобі як є описано в біблійському прибігу. Вертеп носили 4 ангели. Як правило це були наймолодші хлопці з коляди. Перші роки освітлювали ми вертеп свічкою, а нескоро хлопці придумали красне освітлення у вигляді свічки від кишенькового ліхтарика. І коли колядники заходили до хати господаря, то якщо там були маленькі дітки то вони немогли втриматись, щоб не заглянути до вертепу, а старший ангел розказував їм хто є там в яселках: в яселках мале дитятко, вбране в біле вбрання. Коло ясель з одного боку стоїть віл, а з другого боку – осел. Біля дитятка сидить Пресвята Діва, а то в стороні вола , а коло осла стоїть Йосиф який молиться із книги. Крім того там були три вівчарі овечки, а в середині стоять два ангели з двоми свічками. Цілий вертеп було зроблено на основі біблійського оповідання і представляв алегоричний образ Рождества. Малі дітки заглядували до вертепу через двері які гарно відкривались. Коли дітки нарадувавшись баченим ангел їм говорив, а тепер ідіть і подивіться під вашу ялинку, а може вам щось там Ісусик приніс. Дітки з радістю бігли туди і часто там знаходили різні даруночки. На послідку з цим вертепом мої ровесники-односельчани ходили коли я вчивсь в медичному училищі, а це були 65-70 роки, де потім стративсь унікальний витвір незнакомого ізківського автора до цих пір невідомо. Після 70 років і нижняни дали собі зробити легкий, з фанери вертеп, він і зараз є у вигляді церкви, але вже меньше наповнює подобу нашої церкви. Шкода що прекрасний витвір мого невідомого земляка так безцінно зник.
Дійство.
Приходячи колядники під хату питають господаря: Всі: Пане господарю, Христос раждається! Господар: Славити його. Тоді як правило старший з коляди питається: Чи приймаєте колядників? І якщо за той рік з родини ніхто не помер в господаря то як правило дає на це згоду. Тоді колядники заходять до сіней і при входженні всі колядують: Всі: Добрий вечір Вам Вам Отворяйте нам нам Бо злетіли соловії Сиї ночі сколомиї Спасителя умолити Дай Вам Боже довго жити Од нині до віку. До наступної хати де зібралась ціла родина, часто сусіди і рідні які прийшли до господаря ще перед колядниками поколядувати, входить 1-й пастирь
(пастирі мають палиці а перший пастирь на палиці маленький звончик і коли кличе інших до дійства то легенько подзвонює вдаряючи легко палицею по підлозі, або просто потрясе, - заходять 1-й, 2-й пастирі)
До хати заходить захеканий, закашлюючись дідо. Дідо: Що ви мене кличете, може вином, пивом гостити хочете,
а не похибило б бо моє горло від простого пінія вже добре висохло, а недасте вина так мож паленки, колача, печінки, ковбаси смаженої. 1-й пастирь: Не про то є слово 2-й пастирь: Ми хочемо знати, що в широкому світі почути. 3-й пастирь: Чи правда є весела новина, що Єлізавета сина породила? Дідо: Правда брати, правда, то істинна правда. Єлізавета сина породила і тим – то од Захарія кару оддалила. Хочете від мене ще більше зннати? 1-й пастирь: Нет, бо вже пізно. 2-й пастирь: Полягаймо спати.
Що то бога иста,
Марія пречиста І рождає , і питає Його як невіста.
Каже :люляй,сину,
Будь зо мнов без вину, Бо ти собі узяв мене За матір єдину!
1-й пастирь: Сон то чи правда, що красно співали,
дивну новину пінієм прославляють? За дверима колядують: Породила в Вефлеємі Марія єдина 1-й пастирь: Гей браття вставайте радість пробуджайте, новородженого пінієм прославляйте. 2-й пастирь: Що тобі сталося, розуму не маєш, що з глибокої ночі спати нам не даєш?! 1-й пастирь: Хіба не слишиш пініє? 2-й пастирь: Нічого не слишу. 1-й пастирь: З великої радості вже ледве дишу. За дверима колядують: Не в царській палаті, А межи бидляті, Во яслині, у пустині, Треба то всім знати. 1-й пастирь: Чи правду я казав ?! 2-й пастирь: А се щось означає, тряси старим дідом най скоро встає, най нам ростолкує, хто красно співає, хто з глубокого сна всіх нас зобуждає. 3-й пастирь: Я вже пробудився. 1-й пастирь: Гей діду вставайте. Дідо: Ідіть геть до біса, мені покой дайте. 2-й пастирь: Вставайте бо радість нам возвіщають. Дідо: Що кажете печену ковбасу нам дають, тоді піднімуся, то дайте хоч кусок, най утішу свій голодний жалудок, скоро бо лягаю. 3-й пастирь: Чудо возвіщають. Дідо: Хто такі? 3-й пастирь: Не знаю. Дідо: Розуму не маєш? Ангели із неба. Заходять ангели з вертепом і колядують Ангели: Ви пастирі радуйтеся З Діви пречистої Заходить чорт. Трясе ся, підскакує і дзвенить дзвінками, при цому говорить. Чорт: А я старий чорт від ковбиці відорвався і до вас сюди добрався,
а малі чортенята з пекла повискакувалт, руки ноги поламали. Де там спаситель мені треба знати, щоб недопустити вічного пекла нарушити. Ангел: Сокрушенна твоя, чорте, сила погине, бо народився Спаситель мира. Чорт: Ой пропав я пропав, Бог на мене з неба ангелів послав. Входить циган: А я бідний циганин нічого не маю, тільки гуселки золотії на яких я граю. Нелишіть і мене в гурт прийміть я на гуслях дитяткові заграю. Всі колядують: Заграли, заграли в золоті гуселки Дитяткові маленькому, що лежить в яселках.
Заходить Жид: Та і я з вами помандрую, може дещо уторгую, мене в гурт прийміть. Циган: Ходи, Гершку, з нами. Жид: Я такоє коробковатоє. Ішло коло пастиря я незнало же його пес гавкало, а я вже вмерло, пес на мені ґаті роздерло, коли до тебе Царю йшло. Циган: Ти ще, Гершку, не вмираєш, ти ще з нами погуляєш. Жид: Я гуляло я незнало, в мене мода не такоє. Циган: Танцюй, Гершку, гопа гоя, онде іде Сура твоя. Жид: Моя Сура воркоче, торкоче, мене на сім світі відіти не хоче. Заходить Сура а за нею циганка. Обидві вітаються з господарями, присутніми і говорять. Сура та циганка: І нас в гурт візьміть. Всі стають на коліна, тільки чорт іде вбік і вислуховують молитву. Молитва 1-го пастиря: Милий Ісусе ми тя довго ждали, ми тя на сім світі видіти желали.
Дай мені убогому прожити з чистим серцем і душою і вік тобі служити. Молитва 2-го пастиря: Любий Ісусе тобі ся кланяю, всю свою надію лиш у тобі маю. Благослови просо, вівці, ліса, спаси християнів від нападу біса. Молитва 3-го пастиря: Прийми спасителю моє моленіє. Дай душам спасеніє, світу в мирі жити, щоб ми могли тебе величати і Різдво твоє во вік прославляти . Молитва діда: О Божа дитино, услиши ти діда, недопусти, щоб нас замучила біда, оддали нещастя, злобу, ненависть. Дай всім християнам чистої совісті. Дай щастя здоров'я живущим в цій хаті котрі согласились нашу ігру послухати.
А тепер любі браття разом низький уклін даймо
і цю колядку красно заспіваймо: Всі: В Віфлеємі новина: Породила Діва сина, Породила в благодати Непорочна Діва мати Марія
Слава Богу і хвала
Недалеко на горі
На коліна падають, І в цей час починається забава цигана й циганки, жид продає. А господар з господинею запрошують за стіл, причащають теплим компотом з сушениць. Звичайно горілкою,вином. На Святий вечір м'ясне недавали. А вже на Різдво була і ковбаса, печінка і всяка доброта. Посмакувавши добротками всі колядники колядують: Всі: Слава сьому дому,тай господареві, За вашу гостину, Ця колядка ще продовжується. А 1-й пастирь відкланюючись вінчує господарям:
Всі виходять. Але забавачі-циган, циганка, жид зі своєю сурою, ще забавляють господарів своїм буденним ремеслом. Але з таким часом, щоб встигнути прибігти до другої хати. Порядні колядники ніколи в коляді не напивались і завжди встигали прийти на сийночну Службу Божу. Хто грав чорта той роздягавсь і йшов як інші християни. Так в церкві збиралось декілька груп колядників. Це були з Волоського потока-нижнян, матачова і з вишнього кінця-кривулі. Нижняни починали коляди від першого номера с.Ізки, вишняни від останнього номера, а матачани з накрайнішої хати аж під полониною. Колядують 6-7-8 січня. Розраховують так,щоб обійти все село. Заколядовані гроші як правило віддавали на церкву, але й мізерну частину ділили між собою. Найбільшу втіху з цього мали наймолодші колядники - це ті, які грали ангелів. Ми Ізяне ніде не ганьбимось своїми традиціями, і не ганьбимось признатись що ми з Ізок. Я давно поїхав в світ за своєю долею з Ізок і тепер вдячний моїм землякам Тарабію Роману Васильовичу і Томинцю Михайлу Івановичу за допомогу при описанні нашої Ізківської колядки. Буду радий і щасливий почути як її колядують мої внуки і правнуки, мої земляки. Впевнений, що наша колядка заполонить і душу вірників всюди ду живуть наші славні Українці. "Я хочу, щоб мою колядку не забули..."
Михайло Бобинець, м.Пряшів Примітки: Правопис повністю збережено. Поміняв лише деякі розділові знаки. | |
| Категория: Вертепи Закарпаття | Добавил: koljada (15.01.2009) | |
| Просмотров: 6513 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 4.4/9 | |
| Всего комментариев: 2 | ||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||
