Ой та із-за полониньки
Вуйшла вітти біла хмаронька.
Ой не хмаронька, ботичик овец
Ой ба чиї то овечки? Господарьове.
Коло тих тай овец три пасторове.
Три пасторове, три вівчарове.
Ой ідут, ідут та й собі несут,
Ой собі несут по трумбітоцці.
Перший учарик вой сам Сус Христос,
В сятого Христа сама золота,
Другий пастырик вой сятий Юрій,
Вой трумбіточка с самого листу.
Третий пастырик вой сятий Петро,
Вой трумбіточка с самого воску.
Ой ідут, ідут та й собі несут
По гелетоцці, по флуєроцці,
По сопілоцці, по теленоцці.
По гелетоцці ус€ по кедровці,
По флуєроцці, по собословці2,
По сопілоцці, усе по восковці,
По теленоцці, усе по мецковці.
Ей вуйшли, вуйшли на полонинку;
На полонинку, на зелениньку,
На славне місто «Путперимісто».
Стали гадати, де зарубати
Ой кошарочкы та три струнгочкн.
На три струнгочкы, по три звіздочкн.
Ой хто би їм у струнги гонит?
У струнги гонит
Божія мате сята прочиста.
Як продоїли, затрумбетали,
Як ся трумбетау перший пастырек,
Перший пастырек вой сам Сус Христос.
Як заструмбетау [у] саму золоту,
[у] саму золоту я у трумбіточку,
Ой пушоу голос  по полонинах,
По полонинах та й по долинах,
Ой по долинах, по монастирьох.
Хто тото учує, му ся зрадує,
Ой лиш тот му ся ба ни зрадує,
Хто уцця й матір бо не честує,
Як затрумбетау другий пастырек.
Другий пастырек, вой сятий Юрій.
Я у трумбіточку с самого листу,
Ой пушоу голос по полонинах і т. д.
Як заструмбетау третий пастырек,
Третий пастырек вой сятий Петро.
Як затрумбетау я у трумбіточку
Я у трембіточку с самого воску і т. д.
Ой за сим словом жийте здорове,
Господареньку, ой рік уд року,
Тай аж до віку. Ой дай вам Боже,
Що 'т Бога жадаш ут Бога жадаш
Щасця, здоровля, я у поле урожай,
Я у дум завожай, я у коморочку.
Я у дум здоровля на чилядочку,
Ой надвір щасця на худобочку,
Ой на волонькы, на коровонькы,
На овичата, на баранчики на круторогі.
Ой на ягничкы золотововні,
Я у загородки на коровонькы
Ой на воловы жовтороговн.
Ой на теличкы як на зорничкы.
Я у стониченькы на кониченькы,
На кониченьки золотогриві,
Золотогриві, шовковохвості,
Шовковохвості, срібнокопитці,
Я у пасіченькн та ще на пчолонькы.
Руйте пчолонькы я у тре шоронькы
Парі парівки я усе у чотире.
Я уже бо ми вам ой засьпівали,
Ой колядничкн, Христові дячки.
Колядували, піснью укладали
на святе руздво.

Лишаємо вас коло двором,
Около двором з усим обходом,
З усим обходом яу сятым Богом,
Гей рік уд року тай аж довіку
Вінчуємо вас щасцьом здоровльом.

   
    
   За сим ставиться дідо против ангела, другі їх обступають, і межи першими двома починається така субесідка:

У с і р а з о м:
Уставай ся, ґаздо, дому,
Бо ми йдемо у дорогу.
Гай дом, терле дом,
Терле-терле-терле дом!
А ти, Янку, рубай древа,
Бо нам огня буде треба;
А Маруся добра була,
Що нам юшке роздобула.

 

Цар:
Вінчую вас щасцьом, здоровльом отнйні довіку.
У с і (але по-одному):
До ласки ся удлучаємо.
   За сим виходять із хати та «Бетлегему», й конець. Ідучи до другої хати, іншого господаря, ведеться то саме балакання, що й в попередній хаті, з такою однако ж різницею, що місто повищої колядки заведуть іншу, от як нижче я їх записав. Приспів першої колядки додається кожній однаково.

II.

Зайшла слава з высока неба,
Славеніє, славеніє боже по усему світу,
Свята пречиста у тяготу зайшла,
у тяготу зайшла тай ся зажурила:
«Сыне муй, сине єдинородный!
Мала бых я тя у славных варешох,
У славных варешох, у царських палатох.
Учує за тя поганая віра,
Погана віра, невірні жыды.
 Мут тя шукати, мут бантовати лиш сяті злогы».
Ой пушла, пушла у край вареша
Ой у флеєме, у пустий хлівець
Я славнум місті, у Филеємі
Сята пречиста уродила Христа.
Як го родила, у яслі го вложила,
У яслі го вложила, у китай повила.
Ой ішли туды три пасторове, три вівчарове,
Ой ішли, ішли у коліна упали,
Ся уклонили во  Ісусу Христу, сятуй  пречистуй.
Драли сорочкы на пеленочкы,
Рвали волічкы на повывочкы.
Они за того гріха не мают, що вувцям лают.
Я учула, вчула тото погана віра, невірні жиды.
Сята пречиста десь діла Христа?
Пустилам єго у високі горы.
Погані ЖЫДЫ гори копали, Христа шукали.
Айбо усі ЖЫДЫ усе поудуріли, Христа не уздріли.
Сята пречиста   десь діла Христа?
Пустилам єго я у тимні ліса.
Погані ЖЫДЫ ліса рубали, Христа шукали і т. д.
Сята пречиста десь діла Христа?
Пустилам єго я у шугы-лугы.
Погані жыды лугы косили, Христа шукали і т. д.
Пустилам єго у широке поле, у синоє море.
Погані ЖЫДЫ поле орали,
Море спелали, погана віра,
Невірні жыды, як Христа найшли,
На муки взяли, всяко мучили:
Ой копіями єго пробивали,
Річки, потічки керваві текли,
Ясне сонічко все померкало,
Звізды і місяць ся ізмінили.
Погані жыды, невірна віра,
Як Христа взяли, на хрест розп'яли,
Терновий вінчик на голову клали.
Терновий вінчик на голоу ни йшоу, бо ся
розыйшоу,
Желізне звуздя я у ручкы били,
Желізне звуздя все ся ломило, у ручкы ни ймило.
Всяке деревце за нухтя били,
Ся поломило, у ручкы ни ймило.
Червива йнва вік согрішила,
За нухта пушла, кровцю пустила.
Де кровця капе, там онь ся стане,
Де слыска капе, там циркоу стане.
Ой винце буде на причастічко
Сьому мирови християнському.
Цирковця буде на хвалу божу,
Сьому мирови ой Христовому.
Ой за сим словом (і т. д. приспів).

 

III.

Я у чистум поли плужок ми оре четверовілний.
Хто за плух держит? Вой сам Сус Христос.
Хто воли водит? Вой сятий Юрій.
Хто воли гонит? Вой сятий Петро.
Обідец носит божія мати,
Обідец носит та й сынка просит:
Оре сеночку здрібна невочку.
Посіємо ме яру пшеничку,
Щоби она була на проскурочку
Всьому мирови християнському,
Усьому мирови і господарьови.
Я зберемо ме вой сім сто женцюу, вой сотворенцюу.
Я зожнемо ме у друбни снупкы,
Я зберемо ме я у гусці купкы,
Завершемо ме сеу соколочком,
Я зберемо ме вой сімсто возуу, вой створозуу.
Завеземо ме до господаря на загуменя,
Я складемо ме я у тре сторночке, я у дві купочке.
Завершемо ме сеу соколочком.
Вой сокул сидит, далеко видит,
Ой видит, видит у синоє море.
Ой рипку видит, з рипкоу говорит:
Май бух, помай бух, щуко-рибочко.
Тебе те була на вечеречку,
Нашому пану на вечеречку,
На сятий вечур і на тот сятий динь та й на
великдинь.
Я ужеж ми вам вой заспівали,
Дум веселили на сяте руздво.
Дай же вам Боже, що у Бога жадаш.

IV.

Вой ходит, ходит місяць по небу,
Я зострічає ясну зороньку:
Ой зоре, зоре, де Господь жиє?
Вой Господь жиє я у господаря.
Вой сидит, сидит кониць столика яворового.
Головку уклонну, слозоньку урониу,
С тої сльозоньки Дунай ся сповниу,
Я у тум Дунайи Господь ся купау ис сятим Петром.
Вой куплючи ся:  Ой Петре, Петре, ни перечмо ся.
Як ізміримо, тогды звіримо.
Зміряємо горы вой та й долины,
Вой Илю, Илю, вірна послугу;
Вой пуйде, знесе шовкові шнуре з  вугаиуу струної
Ой пушоу Ильо я з гримотами.
Ой Илю, Илю, як єсть там наушоу?
Ой так же, так же, як Господь каже.
Небо біршеньке, всюди рівненьке,
Земля меншенька, бо кривду має:
Сын отца   й матір за нічо має, у двирі тручає.
Брат на брата нуж унимає,
Сестра на сестру чары шукає.
Сусід сусіда дорух не має,
Плут затерняє, плоты городят,
Лихо говорят. Авжеж ме і т. д. приспів.

V.

Я у неділеньку все пораненьку
Куроньке піли іди май раненько
Дівчина устала, три свічі зажгла
При однуй свічи нушке убувала,
При другий свічи ручке умивала,
При третуй свічи личко умивала, коня сідлала.
Павонька ходит, пірічко ронит,
Дівчина ходит, пірічко зберат, у рукавец кладе,
З рукавця бере, на столик кладе,
С столика бере, віночок плете, на голоу кладе.
Дивітся, люде, чи гаразд буде?
І сходилися буйні вітрове,
Ой і сшайнули памяний вінчик
На тихий Дунай. Ой була тоди
Здавну стежинька первосвіцькая.
Ой ішла туди біла дівчина,
Ізострічаєт три рибарове, панські синове:
- Май бух, помай бух, панські синове,
Ой ви туди йшли, чи вінчик найшли у тихум Дунає?
- Ой що нам буде за перейимец?
- Першому буде срібний перстенец,
Другому буде шовк-шириночка
Третому буде сама молода та як ягода,
Ой як ягода біла дівчина.
Ой за сим словом і т. д. приспів.

VI.
 
Поза столове сидят панове.
Ой меже ними май старший панок
Господаречко, орендаренько.
На нюм шапочка усе собольова,
На пюм кошулька, як біль біленька, як
лист тоненька.
Де она прана? Края Дуная.
Де она кручена? У тура на розі.
Де вона сушена? У горі у Яворі.
Де она тачана? У Львові на столі.
Ой хто ї тачау? Господаренько,
Єї тачала срібним праничком, винним ябличком.
Дай єму Боже щасця, здоровля і т. д.
приспів.