| Головна сторінка » Статьи » Пастирки та вертепи » Вертепи Закарпаття |
Ноша осіб: Цар І і II. Дівоча сорочка і біла спідниця. Через плечі червоні хустини. На голові шолом (чаков) із паперу. Около него пришиті пантлики. В руках довгий спис, До списа 'прикріплений звонок. А н г є л. Як царі. Замісто списа має шаблю. Коро л ь. В білому кабаті і білих штанах. З правого _ плеча під ліву руку переходить червоний пантлик. На лівім боці має шаблю, а в руках довгий спис. На голові королівська шапка. Черемуський. Має на собі чорний верховинський лайбик і чорні шерстяні штани. Через плечі дві тайстрини, в руках бурдюг (шкура зшита в торбу). О в ч а р. Як правдиві овчарі. Чорна смоляна сорочка, також і штани. Широкий ремінь, шапка, бук з звонком. Дідо. В довгій бунді, шерстю наверх, шапка, бук з звонком. ЯВА І.
Овчар І. (Зайде і поклониться: «Слава Ісусу Христу». 33 годи, як пастирю,
Сам овці дою, їх стрижу.
Много кари терплю,
Як у літі, так у зимі.
Товариші ня не хотять слухати.
Коли би рано встати,
Они лігають спати.
Мені би рано встати,
В трумбету заграти,
їх покорняти.
Доброго товариша маю,
Видіти го жадаю.
Зайдуть Овчар і Гуляш. ЯВА II. Овчар II. Прошу тя, старший ватажу,
Велику журу маю.
Настає лиха година,
Овці до стаї заганяю.
Упаде лиха година,
Погине наша худобина
(стає на своє місто). Ґуля ш. Прошу тя, старий ватажу,
Що ту за рада?
Ви загнали овці до стаї, Де будуть мої телята? Овчар І.
По я тя раджу,
Онде порожна стая,
Де засвітила звізда ясная,
ЯВА III.
Черемуський (заходить).
Я з черемші чоловік,
З далекого краю,
Свого села не маю,
Не маю де спати,
Прийшов-им ся в Вефлеем записати. Я там видів овці.
Я гадав, що то мої купці.
ЯВА IV. Ангел (заходить). Не бойтеся, пастирі,
Велику вам радость скажу; Христос ся народив. З поножної сторони ідіте, Найдете єго в бідній стайні. В пеленах повитий, В яслю положений. Слава во вишних Богу І на землі мир. Три пастирі приступлять з дарунками. Гуляш (каже). Бурдюг масла. Овчарі. Грудку сира. Овчар II. Баранка затну. ЯВА V. (Зайдуть царі і король). Цар II. Де дитина спочиває,
Звізду єго кождий знає.
То є звізда од восходу,
Веде царя ко Господу.
Прийми од нас, Христе, дар і злато,
З царської корони взято.
Цар І. Марія Пречиста Породила Исуса Христа, Пустила до шопи Цілувати стопи. Кадило дар приношає.
Король.
Слава днесь рожденному.
Ми, яко три царі,
Ідеме з звіздою од восточної сторони.
Просто вертаю, поклон дати,
Исуса Христа єго витати.
Но я приношу Христу милосердному,
Що до Ирода не повернемо.
Радуймеся не ложно,
Що ми ходили в дорогу не дармо.
Ми в дорогу не йшли,
Христа найшли.
Єму ся поклоняємо. (Всі заспівають «Христос раждається...» Під співом заходить дідо). ЯВА VI. Дідо: Встаньте лише, синове мої,
Скажу вам видінія мої.
Сеї темної ночи став я серед поля,
Навкруг подивився.
І там прекрасне світло
Передо мнов явилося.
І тоті прекрасні голоси
Ще й тепер ми в ухах дзвенять.
Воистину Йсуса Христа славлять.
І тот прекрасний блеск
Так ня устрашив,
Що ледви я ся з тога міста рушив.
Дивне діло статися має,
Бо дівиця Сина Божого раждає.
Заспівають колядку та вінчують і одходять.
| |
| Категория: Вертепи Закарпаття | Добавил: koljada (13.12.2009) | |
| Просмотров: 2420 | Рейтинг: 1.0/1 | |
| Всего комментариев: 0 | |