Ци д’сьому дому ід веселому,
Ой дай, Боже.
Господареньку ти наш Іванку,
Уставай горі, пробуждай собі.
Та ци ми прийшли колядовати,
Колядовати, дім веселити.
Ци як то було із первовіку,
Коли не було - лиш тьма та вода,
Говорить Господь а з ангелами:
- Що нам за хосна, а з сього світа,
А з сього світа без чоловіка?
Сотворив Господь а з глини  трупа,
Сотворив його, оживив його.
Говорить Господь а з ангелами:
- Що нам за хосна, а з сього світа,
А з сього світа без чоловіка?
Ізобрав Господь із всього світа,
Із всього світа усякі цвіти,
Сотворив йому та й помічницю,
Сотворив йому та й привів йому:
Ой, ти, Адаме, ой ти, мій рабе,
Ци хочеш сесю, ци любиш сесю?
- Сесю не хочу, сесю не люблю,
Бо сеся красна, як звізда ясна. -
Взяв її Господь, пустив у вітер.
А на Адама пустив трердий сон
Та вибрав йому з лівого боку,
З лівого боку переднє ребро.
Сотворив йому та й помічницю,
Сотворив йому та й привів йому:
Ой, ти, Адаме, ой ти, мій рабе,
Ци хочеш сесю, ци любиш сесю?
Сесю я хочу, сесю я люблю,
Бо сеся така, така, як і я. -
Лишив їх Господь у раю жити,
У раю жити - не согрішити.
Виліз диявол на тую овоч,
Овочу урвав та й Єві подав.
Єва вкусила та й - Адамови,
Адам укусив - за шию ся ймив,
За шию ся ймив, бо вже согрішив.
Вигнав їх Господь із сього раю,
Із сього раю, земного краю:
Будеш, Адаме, землю робити,
Землю робити і з того жити.
Будеш ти, Єво, із болізнями,
Із болізнями діти родити.
О дай, Боже!