Середа, 23.08.2017, 12:05
Вітаю васГість | RSS
Головна сторінка » Статьи » Пастирки та вертепи » Вертепи Закарпаття

РІЗДВЯНИЙ «БЕТЛЕГЕМ» В с, ВЕРХНЯ АПША (МАРАМОРОШ).
ОСОБИ.
1)         Цар.
2)         Ангел.
3)         Король.
4)         Ватаг.
5)         В у ч а р.
6)         Черемуський.
7)         Дідо.

   Кожда особа має буки з дзвінками; прибрані відповідно своєму стану- 3-межи них найвидніша особа — то дідо, що має вуста й бороду з клоччя, сам він чорний від сажі, цундравий, кривий, навмисне горбатий, спина йому повна сіном під сурдутом; на плечах має бунду з кізьої шкури, шерстю виверненої, цундрава шапка на голові з «гитицею». Цар у білій одежі, вокруг коруни дорогі пацьорки, в руках шабля. Король так само виглядає. Ватаг і вівчар чорні від смолянки. Кожний має ремінь (черес) і постоли, з виїмком тільки царя, ангела та короля, що місто постіл мають чоботи. На запит, що таке «Черемуський», оповідач пояснив, що то «гуляш» (мадярське), що з чередою ходить, тобто чередар. Особи поприходять до хати по одному по такій черзі:
   Ангел (проходжуючи по хаті). Триццеть і три годуу буу йим на небесіх, як йим зийшоу на земню пророкувате й народови указувате й найшоу се ис присьвітлим царьом і так се розийшоу, що й    сам не знаю, як. Як раз — двичі сабльоу махнуте, туй має буте.
   Цар. Сімдесят і п'ять годуу, як ня покорунувале. Биу ся на водах, на огне, на земне, на лісах ис царяме поганнеме, усюде перебйу і найшоу собі одного короля. Узяу го собі на свою поруку і так из ним се розийшоу, що й сам не знаю, як. Як раз — двйчі сабльоу махну, туй має буте.
   Король. Дваццеть і п'ять годуу, як ня присьвітлий цар покорунувау і на поруку узяу. Биу им се, усю-дим бирувау і найшоу им се на однуй полонині из одним ватагом і так из ним се розийшоу, що й сам не знаю, як. Як раз — двичі і т. д.
   Ватаг. Сорок і п'ять годуу, як ватажу. У трумбитум научиу, у сопілку не знаю. За путиноу йим сидіу, сонцем не видіу; такім добрі ґазди мау, спузоу ня годовали, з золовня напували. А одногом мау доброго вучаря, так им се з ним розишоу, що й сам не знаю, як. Як раз — двичі буком дубну, туй має буте.
   В у ч а р. Дваццеть і п'ять годуу, як вучарю. Сопілкум научиу, трумбиту не знаю. Пришоу ид мйні воук, я гадау, що тото боут. Вун уд мене бере та й міні гроші ни дає. Про тото я добрі ґазди мау: босий им ходиу, голодиним доїу; з золовня напували, бабальками ня годовали. І про тото я добрі ґазди мау і найшоуим се з одним черемуським гуляшом. Так им се з ним розийшоу, що й сам ни знаю, як. Як раз — двйчі і т. д.
   Черемиський- Дваццеть і п'ять годуу, як гуляшеу; з вучаряме, з ватагаме боу та нігде се не вадиу і трйито дваццеть дараб [штук] маргем сокотеу. І так их [sic!] досокотеу, счо ся устало: рух та й бордюх. І про то я добрі ґазди мау, нігде се з ними ни зважау; та й се найшоу из дідом і так им се з ним розишоу   і
   Дідо (приходить до хати, кожній граючій особі кланяється, але місто здоровкання бухне його кожний по плечах буком). Тисяча сто годуу, як за ваме, діте мої, ходжу: типйрь им вас іскорпау, на мене старого се не дйвите. Гурьком вас годовау, корзанами (т. є. постолами) годовау, вітром вас напувау. Типйрь исте поуростале ангеляме, царяме, короляме, ватагаме, вучаряме, черемуськеме, на мене старого ни дйвитесе. Але як раз — двйчі дубом дубнуї земня пуд ваме се здрогне. У мене дужі кор-зане с килюха, тай вас буду учете. Палицю залізну до урук єм пребиу, дбким сисю азбуку научиу тай свої діти. Тай бунда уня с килюха се роспадає:
 
(Тепер беруть Віфлієм папіровий і зачнуть колядувати всі):

Ой та із-за полониньки
Вуйшла вітти біла хмаронька.
Ой не хмаронька, ботичик овец
Ой ба чиї то овечки? Господарьове.
Коло тих тай овец три пасторове.
Три пасторове, три вівчарове.
Ой ідут, ідут та й собі несут,
Ой собі несут по трумбітоцці.
Перший учарик вой сам Сус Христос,
В сятого Христа сама золота,
Другий пастырик вой сятий Юрій,
Вой трумбіточка с самого листу.
Третий пастырик вой сятий Петро,
Вой трумбіточка с самого воску.
Ой ідут, ідут та й собі несут
По гелетоцці, по флуєроцці,
По сопілоцці, по теленоцці.
По гелетоцці ус€ по кедровці,
По флуєроцці, по собословці2,
По сопілоцці, усе по восковці,
По теленоцці, усе по мецковці.
Ей вуйшли, вуйшли на полонинку;
На полонинку, на зелениньку,
На славне місто «Путперимісто».
Стали гадати, де зарубати
Ой кошарочкы та три струнгочкн.
На три струнгочкы, по три звіздочкн.
Ой хто би їм у струнги гонит?
У струнги гонит
Божія мате сята прочиста.
Як продоїли, затрумбетали,
Як ся трумбетау перший пастырек,
Перший пастырек вой сам Сус Христос.
Як заструмбетау [у] саму золоту,
[у] саму золоту я у трумбіточку,
Ой пушоу голос  по полонинах,
По полонинах та й по долинах,
Ой по долинах, по монастирьох.
Хто тото учує, му ся зрадує,
Ой лиш тот му ся ба ни зрадує,
Хто уцця й матір бо не честує,
Як затрумбетау другий пастырек.
Другий пастырек, вой сятий Юрій.
Я у трумбіточку с самого листу,
Ой пушоу голос по полонинах і т. д.
Як заструмбетау третий пастырек,
Третий пастырек вой сятий Петро.
Як затрумбетау я у трумбіточку
Я у трембіточку с самого воску і т. д.
Ой за сим словом жийте здорове,
Господареньку, ой рік уд року,
Тай аж до віку. Ой дай вам Боже,
Що 'т Бога жадаш ут Бога жадаш
Щасця, здоровля, я у поле урожай,
Я у дум завожай, я у коморочку.
Я у дум здоровля на чилядочку,
Ой надвір щасця на худобочку,
Ой на волонькы, на коровонькы,
На овичата, на баранчики на круторогі.
Ой на ягничкы золотововні,
Я у загородки на коровонькы
Ой на воловы жовтороговн.
Ой на теличкы як на зорничкы.
Я у стониченькы на кониченькы,
На кониченьки золотогриві,
Золотогриві, шовковохвості,
Шовковохвості, срібнокопитці,
Я у пасіченькн та ще на пчолонькы.
Руйте пчолонькы я у тре шоронькы
Парі парівки я усе у чотире.
Я уже бо ми вам ой засьпівали,
Ой колядничкн, Христові дячки.
Колядували, піснью укладали
на святе руздво.
Лишаємо вас коло двором,
Около двором з усим обходом,
З усим обходом яу сятым Богом,
Гей рік уд року тай аж довіку
Вінчуємо вас щасцьом здоровльом.

   
    
   За сим ставиться дідо против ангела, другі їх обступають, і межи першими двома починається така субесідка:
Ангел:
Поть, діду, на офіру!
Поть, діду, ангели сьпівают.
Дідо:
Діти ся у колосці упивают.
Що ви схой худопці дате їсте?
Ангел:
Сира солоткого.
Дідо:
Я би сам старенький тото попоїу.
Що би туй худопці дате пите?
Ангел:
Молока солоткого.
Дідо:
Тотб б я й сам старинький ся напеу!
Ангел:
Поть, діду, на офіру!
Д і до:
Йой ни йду, яка там світлосць!

У с і р а з о м:
Уставай ся, ґаздо, дому,
Бо ми йдемо у дорогу.
Гай дом, терле дом,
Терле-терле-терле дом!
А ти, Янку, рубай древа,
Бо нам огня буде треба;
А Маруся добра була,
Що нам юшке роздобула.
 

Цар:
Вінчую вас щасцьом, здоровльом отнйні довіку.
У с і (але по-одному):
До ласки ся удлучаємо.
   За сим виходять із хати та «Бетлегему», й конець. Ідучи до другої хати, іншого господаря, ведеться то саме балакання, що й в попередній хаті, з такою однако ж різницею, що місто повищої колядки заведуть іншу, от як нижче я їх записав. Приспів першої колядки додається кожній однаково.
II.
Зайшла слава з высока неба,
Славеніє, славеніє боже по усему світу,
Свята пречиста у тяготу зайшла,
у тяготу зайшла тай ся зажурила:
«Сыне муй, сине єдинородный!
Мала бых я тя у славных варешох,
У славных варешох, у царських палатох.
Учує за тя поганая віра,
Погана віра, невірні жыды.
 Мут тя шукати, мут бантовати лиш сяті злогы».
Ой пушла, пушла у край вареша
Ой у флеєме, у пустий хлівець
Я славнум місті, у Филеємі
Сята пречиста уродила Христа.
Як го родила, у яслі го вложила,
У яслі го вложила, у китай повила.
Ой ішли туды три пасторове, три вівчарове,
Ой ішли, ішли у коліна упали,
Ся уклонили во  Ісусу Христу, сятуй  пречистуй.
Драли сорочкы на пеленочкы,
Рвали волічкы на повывочкы.
Они за того гріха не мают, що вувцям лают.
Я учула, вчула тото погана віра, невірні жиды.
Сята пречиста десь діла Христа?
Пустилам єго у високі горы.
Погані ЖЫДЫ гори копали, Христа шукали.
Айбо усі ЖЫДЫ усе поудуріли, Христа не уздріли.
Сята пречиста   десь діла Христа?
Пустилам єго я у тимні ліса.
Погані ЖЫДЫ ліса рубали, Христа шукали і т. д.
Сята пречиста десь діла Христа?
Пустилам єго я у шугы-лугы.
Погані жыды лугы косили, Христа шукали і т. д.
Пустилам єго у широке поле, у синоє море.
Погані ЖЫДЫ поле орали,
Море спелали, погана віра,
Невірні жыды, як Христа найшли,
На муки взяли, всяко мучили:
Ой копіями єго пробивали,
Річки, потічки керваві текли,
Ясне сонічко все померкало,
Звізды і місяць ся ізмінили.
Погані жыды, невірна віра,
Як Христа взяли, на хрест розп'яли,
Терновий вінчик на голову клали.
Терновий вінчик на голоу ни йшоу, бо ся
розыйшоу,
Желізне звуздя я у ручкы били,
Желізне звуздя все ся ломило, у ручкы ни ймило.
Всяке деревце за нухтя били,
Ся поломило, у ручкы ни ймило.
Червива йнва вік согрішила,
За нухта пушла, кровцю пустила.
Де кровця капе, там онь ся стане,
Де слыска капе, там циркоу стане.
Ой винце буде на причастічко
Сьому мирови християнському.
Цирковця буде на хвалу божу,
Сьому мирови ой Христовому.
Ой за сим словом (і т. д. приспів).
 
III.
Я у чистум поли плужок ми оре четверовілний.
Хто за плух держит? Вой сам Сус Христос.
Хто воли водит? Вой сятий Юрій.
Хто воли гонит? Вой сятий Петро.
Обідец носит божія мати,
Обідец носит та й сынка просит:
Оре сеночку здрібна невочку.
Посіємо ме яру пшеничку,
Щоби она була на проскурочку
Всьому мирови християнському,
Усьому мирови і господарьови.
Я зберемо ме вой сім сто женцюу, вой сотворенцюу.
Я зожнемо ме у друбни снупкы,
Я зберемо ме я у гусці купкы,
Завершемо ме сеу соколочком,
Я зберемо ме вой сімсто возуу, вой створозуу.
Завеземо ме до господаря на загуменя,
Я складемо ме я у тре сторночке, я у дві купочке.
Завершемо ме сеу соколочком.
Вой сокул сидит, далеко видит,
Ой видит, видит у синоє море.
Ой рипку видит, з рипкоу говорит:
Май бух, помай бух, щуко-рибочко.
Тебе те була на вечеречку,
Нашому пану на вечеречку,
На сятий вечур і на тот сятий динь та й на
великдинь.
Я ужеж ми вам вой заспівали,
Дум веселили на сяте руздво.
Дай же вам Боже, що у Бога жадаш.

IV.

Вой ходит, ходит місяць по небу,
Я зострічає ясну зороньку:
Ой зоре, зоре, де Господь жиє?
Вой Господь жиє я у господаря.
Вой сидит, сидит кониць столика яворового.
Головку уклонну, слозоньку урониу,
С тої сльозоньки Дунай ся сповниу,
Я у тум Дунайи Господь ся купау ис сятим Петром.
Вой куплючи ся:  Ой Петре, Петре, ни перечмо ся.
Як ізміримо, тогды звіримо.
Зміряємо горы вой та й долины,
Вой Илю, Илю, вірна послугу;
Вой пуйде, знесе шовкові шнуре з  вугаиуу струної
Ой пушоу Ильо я з гримотами.
Ой Илю, Илю, як єсть там наушоу?
Ой так же, так же, як Господь каже.
Небо біршеньке, всюди рівненьке,
Земля меншенька, бо кривду має:
Сын отца   й матір за нічо має, у двирі тручає.
Брат на брата нуж унимає,
Сестра на сестру чары шукає.
Сусід сусіда дорух не має,
Плут затерняє, плоты городят,
Лихо говорят. Авжеж ме і т. д. приспів.

V.

Я у неділеньку все пораненьку
Куроньке піли іди май раненько
Дівчина устала, три свічі зажгла
При однуй свічи нушке убувала,
При другий свічи ручке умивала,
При третуй свічи личко умивала, коня сідлала.
Павонька ходит, пірічко ронит,
Дівчина ходит, пірічко зберат, у рукавец кладе,
З рукавця бере, на столик кладе,
С столика бере, віночок плете, на голоу кладе.
Дивітся, люде, чи гаразд буде?
І сходилися буйні вітрове,
Ой і сшайнули памяний вінчик
На тихий Дунай. Ой була тоди
Здавну стежинька первосвіцькая.
Ой ішла туди біла дівчина,
Ізострічаєт три рибарове, панські синове:
- Май бух, помай бух, панські синове,
Ой ви туди йшли, чи вінчик найшли у тихум Дунає?
- Ой що нам буде за перейимец?
- Першому буде срібний перстенец,
Другому буде шовк-шириночка
Третому буде сама молода та як ягода,
Ой як ягода біла дівчина.
Ой за сим словом і т. д. приспів.

VI.
 
Поза столове сидят панове.
Ой меже ними май старший панок
Господаречко, орендаренько.
На нюм шапочка усе собольова,
На пюм кошулька, як біль біленька, як
лист тоненька.
Де она прана? Края Дуная.
Де она кручена? У тура на розі.
Де вона сушена? У горі у Яворі.
Де она тачана? У Львові на столі.
Ой хто ї тачау? Господаренько,
Єї тачала срібним праничком, винним ябличком.
Дай єму Боже щасця, здоровля і т. д.
приспів.

 

Категория: Вертепи Закарпаття | Добавил: koljada (13.12.2009)
Просмотров: 3196 | Рейтинг: 4.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные Користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категории каталога
Вертепи Закарпаття [13]
Сценарії пастирок Закарпаття
Вертепи Львівщини [3]
Сценарії вертепів Львівщини
Вертепи Тернопілля [3]
Сценарії вертепів Тернопілля
Класичні вертепи [2]
Сценарї класичних вертепів
Інші регіони [5]
Тут регіони що ще не введені в окрему розділ. Це буде зроблено негайно після внесення такого до каталогу.
Форма Входу
пошук на сайті
Сайти системи "ДКЗ"

 
SpyLOG
Экстремальный портал VVV.RU Яндекс.Метрика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наше опитування
Чи вважаєте ви корисним проект?
Всього відповідей: 242

Copyright MyCorp © 2017
Хостинг від uCoz